Мені кажуть що я з'їхала з глузду
Я 20 років дівчина. Живу своє життя, в майбутньому я планую дітей але тільки коли буду до цього готова. Через років 5 мінімум або більше. І коли цей момент настане я хочу щоб все було сплановано. Ось поки що я хочу зробити :
- Позбавитись від поганих звичок
- Спорт регулярний ще задовго до планування
- Перед зачаттям здати кров, вітаміни щоб знати чого мені не вистачає в організмі
- Знайти лікаря акушера який буде супроводжувати під час вагітності, під час пологів.
- Читати психологію дітей щоб розуміти як не нашкодити дитині в будь-якому віці
- Знайти лікарню пологову яка буде мені підходити. Ні в якому разі не державну.
- Під час вагітності також займатись спортом якщо це буде дозволено в моєму стані, бо все ж індивідуально.
- Під час вагітності стежити як розвивається дитина, чи є патології, приймати міри якщо щось не так.
Та в принципі все. Може в майбутньому цей список збільшиться, бо я поки не так багато знаю про вагітність. На мою думку дитина це мега відповідальний крок. Я не хочу залетіти і не знати що з цим робити і щоб все йшло як вийде. Я хочу бути морально, фізично і фінансово до цього готова. Я розумію які це кошти. В мене є хлопець, ми ще не одружені, але разом вже 6 років. Живемо разом вже 3 роки. Він підтримує мою підготовку до вагітності. Але всім кому я це розповідала казали що це занадто. Чи це занадто?