Я зруйнувала життя брата моєї подруги

Варнінг!!! Що ж, це буде дуууже довга історія насилля немає, але є тригерні моменти, я хочу розповісти це, бо я часто згадую цю людину і це псує настрій, хочеться просто забути його.

Ще тут є граматичні помилки, я просто не можу перечитати текст, бо занадто багато літер і вони пливуть... Вибачте.

Ще хочу дізнатись наскільки я винна у цій історії на вашу думку

Я усе життя жила у одній кімнаті з батьками, думаю багато хто розуміє як це. Коли мені вже виповнилось 18 мені подруга запропонувала поїхати до неї у інше місто, хоч пропозиція і була такою що я буду ділити кімнату з іншою жінкою, але мене це не смутило бо вона працює і я буду мати час на самоті. Коли я вже приїхала у інше місто виявилось що її брат (30+ років) буду звати його N, як раз перед моїм приїздом зняв будиночок, мене це доволі вразило, у тому будинку я мала свою особисту кімнату, і так як я з дитинства знаю її брата я не сумнівалась і думала що все буде чудово. Також я не пам'ятаю хронологію подій, тож це лише приблизний порядок.

Коли я почала там жити все було доволі не погано, іноді мене дуже дратувало коли N купляв мені якісь дрібнички, не те щоб я не вміла приймати подарунки, просто мені це здавалось дивним, так я знаю його з дитинства, але ми не бачились дуже багато років, і я його вважала більше наставником ніж другом.

Ще він росповідав що хозяйка будинку вважає нас парою, бо ну, чоловік і дівчина живуть разом, точно зустрічаються!🥰 Хоча об'єктивно я майже у 2 рази молодша за нього, я йому у діти гожусь, як би він мав бажання, він би зміг пояснити їй що ми не зустрічаємось.

Також він росповідав о своїх думках приїхати до мене у місто де я жила раніше та запросити погуляти, але одночасно він вважав це дивним, тому дуже радів що події склались так що ми живем разом.

Взагалі він дуже багато говорив, він мені навіть "секрети" розповідав, хоча по факту це просто історії, і він якось одного разу сказав щоб я не зруйнувала його життя, на той момент я не розуміла що він має на увазі, і думала що це мабуть буде важко, я не буду і не збиралась

Ще був дивний момент, коли він мені показував старі фото де ми разом проводили час, і він якось згадав історію ЯКУ Я НАВІТЬ НЕ ПАМ'ЯТАЮ. Мені на момент історії було 12 чи 13, ми з подругами були у них вдома, і коли я залишилась у кімнаті з N на самоті, я ніби підкралась до нього зі спини та вкусила його за вухо... Він ще так описував цю подію, мій подих, його це прям возбудило, він з цієї події почав думати що він мені подобається, хоча я цього не пам'ятаю, я ніколи не була закохана у нього, так звичайно було що у 7 класі я закохалась у молодого вчителя фізкультури (я ненавиджу закохуватись) але. Ну це піздець наху! Реально блять, люди, як що дитина робить щось таке, це не означає що ви їй подобаєтесь, це може бути просто якась рандомна їбанута ідея яку вона робить просто з цікавості. Не сприймайте це серйозно, не плануцте зустрічатись з дитиною, вона не може свідомо обирати рішення.

Ще я не пам'ятаю коли саме він зізнався мені у коханні, але мені це здалось дивним бо він на пряму не казав що кохає, він казав лише що хоче прожити зі мною до смерті, та забеспечувати мене~

Мені N зовсім не подобався, ні його стиль спілкування, ні ідеології, ні характер ні інтереси, я взагалі не розумію як я йому могла подобатись бо у мене зовсім інші інтереси, світогляд та і я все ще веду себе доволі по дитячі, ну самі розумієте це покоління зумерів 🫡

Коротше я відмовлялась від пропозиції, навіть просто для досвіду відносин, мене це лайно не цікавило.

Час йшов а я навіть не могла прийняти його як друга, мене дуже дратувало коли він проявляв до мене піклування, а він з часом почав дуже дивно реагувати на мою злість, такий награний, театральний страх.

Наші відносини погіршувались у геометричній прогресії, інші намагались нам допомогти, але N починав лише нити про те який він жалюгідний, що він намагається бути хорошим, але всі ним лише користуються, і що йому варто стати максимально протилежністтю себе, плюс те що я постійно уникаю його, йому так боляче від того що він зовсім нікому не потрібен 😭

Мені стало його дуже шкода, плюс я все ще сподівалась стати чучут друзями, тому я обійняла його в знак того що все добре, і потім ми ще лежали трохи разом.... Поки мені не прийшла дивна думка бляяя так ненавиджу себе саме за це це саме те із-за чого я вважаю себе винною у історії, саме те які флешбеки мені іноді приходять у голову...

Я дівчина яка ніколи не мала стосунків, яка не має сексуального досвіду, у якийсь період я дивилась багато контенту на тему сексу, мастурбації щоб зрозуміти людей, блґґґть як я ненавиджу клітор нахуй я не вмію мастурбувати, іноді мені так хотілось розчленити себе блять, вибачаюсь....

Коротше я спитала а у чому прикол блять грудей 😀

Сука.

Чому.

Людям.

Подобаються.

Груди.

З цього моменту він почав мене чучут мацати, я була не проти бо взагалі я це лайно почала, на той момент я не знаю про що я думала. Типу по суті все це не виходило за рамки прелюдії, але мені так неприємно згадувати про це. Він ще намагався цілуватись зі мною, але мені дуже бридка текстура язику, навіть коли мене облизують це так гидко...

На наступний ранок він вибачався перед мною, а я якось, я не мала ніякої думки про цю подію. Тож продовжила жити ніби нічого не було, хоча на справді N після цього думав що у нас може щось бути.

Не знаю коли саме я почала ще шукати друзів у тому місті, на жаль моя подруга працювала і ми могли бачитись лише по вихідних, тож трохи пошуків і я знайшла цікавого друга, мені дуже подобався його стиль спілкування, і ще... Після нашої першої зустрічі він закохався у мене 😔

Але тут мене це не так відштовхувало, ми хочаб були приблизно одного віку, і у нас було багато спільних інтересів!

Я думала що можливо з часом зможу теж закохатись у нього <:3

Ми іноді проводили час граючи у відео ігри чи дивлячись фільми марвел у мене у кімнаті, і N це дуже непокоїло, він так ревнував що одного разу я помітила як він працює за ноутом у капюшоні і слухає якийсь крінжовий російський реп з 2000 (тепер я ненавиджу капюшони 💐)

Я питала що трапилось, але він сказав "це не твоя справа" я тоді почала хвилюватись і відчувала себе погано, мене реально дуже легко ранити, я думала про те що могло трапитись щось погане з його сім'єю, чи чому це не моя справа? Потім вияснилось що йому просто не подобається що я проводжу час з новим другом, типу он він ще молодий і йому від мене лише секс треба(ні) і взагалі чому я обираю проводити час з другом ніж з ним? Чим мій новий друг краще N??? 😭

Отак от.

З часом я зрозуміла що у нового друга я не закохаюсь і що проводити з ним час мені не так цікаво, чи це так на мене вплинуло що це дратувало N? Не знаю, але далі я припинила наше спілкування.

Ну і остання подія яка припинила все це.

У N є одна фанатка яка полізе за ним і у вогонь і воду, вона була дуже закохана у нього, вони навіть зустрічались (хоча N каже що це не були відносини, він просто дозволяв їй бути поряд)

N ніби намагався позбутися її, але по мірі того як я вітдалялась від нього, він звертався до неї, ніби як до єдиної людини якій він потрібен.

У останній день що я жила з ним він мабуть до цього днем гуляв з нею, а коли вони прийшли фанатці було погано, не впевнена чому, ніби місячні? Ще вона десь забруднила одяг, тому вона попросила N допомогти їй "помитися" я у той момент вже була у себе у кімнаті і, я до цього не казала, але цей будинок дерев'яний, тобто він майже буквально картонний) у ньому дуже добре чутно звуки з інших кімнат)

Виходить так що у якийсь момент я почула стони... І дуже гучні стони... У мене таке вперше в житті, хоч я і жила в одній кімнаті з батьками але вони були тихі, плюс я зазвичай спала. Ця ситуація викликала у мене дуже сильну тривогу, я не могла далі сидіти, тому я пішла на вулицю щоб прогулятись парком. Я відчувала себе жахливо, я гуляла аж до комендантської, а коли повернулась не дуже хотіла заходити у будинок, я не знала що вони вже не в середині і що вони навіть не помітили того що я пропала. Коли вони повернулись вони вели себе ніби нічого не трапилось, але по моїй поведінці було зрозуміло що щось не так. Я просто хотіла посидіти у самоті і якось пережити це лайно, але вони хотіли дізнатись що не так, пояснити що це нормально, от таке доросле життя 🌸

Я намагалась втікти від цього, я просто хочу сховатись і забути про це все, але N не давав мені втікти, він ловив мене поки не загнав у кут у ванній, мені так хотілось просто побути на самоті, ну просто нащо це робити???

Я не пам'ятаю як все закінчилось, але потім я це росповіла подрузі, вона була вахує, і запропонувала мені на наступний день поїхати до неї, і потім знайти мені інше житло і працю.

Не думавши про це я зруйнувала життя N, бо я росповіла історії які не варто було росповідати його сестрі. Я це зробила для того щоб просто не жити разом з N, але як би я не росповіла то у мене б не вийшло з'їхати звідти, хочаб так швидко.

З N перестала спілкуватись вся його сім'я, мені шкода що так вийшло, бо у нього нікого не залишилось, плюс він розчарувався у людях яким можна довіряти і мабуть він тепер самотній вовк, я не знаю як склалось далі його життя, але я все ще відчуваю себе винною у цьому, мені б хотілось зтерти його з пам'яті, але на жаль стирач пам'яті ще не вигадали, а мій мозок буде постійно нагадувати про його існування.